Обкований (від дієслова “обкувати”) — такий, що має металеве покриття або обшивку, зазвичай з метою зміцнення або захисту.
У переносному значенні: досвідчений, загартований життям, стійкий до труднощів; сильний духом.
обкований
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Коливорот — ще й помальований зеленим — на ланцюгах ходив, обкований був. І на стовпі бляшане півпівника: куди вітер, туди й він обертався та чергинькав.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |