розкуйданий

1. (Про людину) Такий, що має неохайний, розпатланий вигляд; нечесаний, недоглянутий.

2. (Перен., розм.) Розкиданий, розпорошений у безладді; такий, що перебуває в стані хаосу або безладу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |