розкуйданий

[rozkujdɑnɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

  1. (Про людину) Такий, що має неохайний, розпатланий вигляд; нечесаний, недоглянутий.

  2. (Перен., розм.) Розкиданий, розпорошений у безладді; такий, що перебуває в стані хаосу або безладу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розкуйданий, р. розкуйданого, д. розкуйданому, з. розкуйданого, о. розкуйданим, м. розкуйданім

Більше записів