розкроєність

[rozkrojɛnistʲ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Властивість або стан розкроєного, тобто такого, що розкрито, розрізано на окремі частини за певною формою та розміром (переважно про тканину, шкіру, папір тощо).

  2. Перен. Розчленованість, поділеність чогось цілісного на окремі, часто незв’язані між собою частини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розкроєність, р. розкроєності, д. розкроєності, з. розкроєність, о. розкроєністю, м. розкроєності, к. розкроєносте

Більше записів