розкошлачений
[rozkoʃlɑt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
(Про волосся, гриву, шерсть тощо) Такий, що має розкуйовджений, неохайний вигляд; розпатланий, кудлатий.
-
(Переносно, про людину) З розкуйовдженим волоссям; неохайний, нечесаний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розкошлачений, р. розкошлаченого, д. розкошлаченому, з. розкошлаченого, о. розкошлаченим, м. розкошлаченім