Значення
-
Діагональний елемент конструкції (рами, ферми, каркаса тощо), що забезпечує її жорсткість і стійкість, сприймаючи бокові навантаження; розпірка, підкіс.
-
У будівництві та виробництві: деталь, що з’єднує вертикальні стійки або колони з горизонтальними балками під кутом, запобігаючи їхньому зсуву або деформації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розкос, р. розкоса, д. розкосові, з. розкоса, о. розкосом, м. розкосі, к. розкос