1. (про рослини) Утворювати розгалужену кореневу систему; пускати багато коріння.
2. (перен., розм.) Міцно, надовго осідати де-небудь, прикріплюватися до певного місця, середовища або стану.
розкорінюватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |