розкорінюватися

1. (про рослини) Утворювати розгалужену кореневу систему; пускати багато коріння.

2. (перен., розм.) Міцно, надовго осідати де-небудь, прикріплюватися до певного місця, середовища або стану.

Приклади:

Відсутні