розколуплювати

1. Розділяти, роз’єднувати щось, відколупуючи частини; поступово відокремлювати шматочки чогось твердого (наприклад, лушпиння, штукатурку, застиглий клей).

2. Розкривати, відкривати щось, знімаючи верхній шар або покришку; діставати вміст, відколупуючи (наприклад, розколуплювати горіх, раковину).

3. Перен., розм. Надокучливими розпитуваннями, впертими діями намагатися дізнатися щось приховане, таємне (наприклад, розколуплювати секрет, правду).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |