Значення
-
(Про волосся, пряжу, нитки тощо) Такий, що розпутався, розплутався, втратив клубок; розчіхраний, розкуйовджений.
-
(Перен., розм.) Про людину: дуже збентежений, схвильований, перебуваючий у стані розгубленості або нервового збудження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розклубочений, р. розклубоченого, д. розклубоченому, з. розклубоченого, о. розклубоченим, м. розклубоченім, к. розклубочений