розкльошений

[rozklʲoʃɛnɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

  1. (Про волосся, шерсть, пір’я тощо) Розкуйовджений, збитий у клоччя, що стоїть навстіж або розлізся в різні боки.

  2. (Переносно, розм.) Про людину: дуже збентежений, схвильований, переляканий, що призводить до втрати самовладання або охайності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розкльошений, р. розкльошеного, д. розкльошеному, з. розкльошеного, о. розкльошеним, м. розкльошенім

Більше записів