Значення
-
Розкльошеність — стан, коли щось (волосся, пір’я, одяг тощо) стає кльохатим, розпатланим, розкуйовдженим, набуває неохайного, зім’ятого вигляду з численними збитими ділянками або виступаючими в різні боки частинами.
-
Розкльошеність — переносно: стан розгубленості, збентеження, втрати орієнтації в думках або діях, що призводить до нездатності зібратися, сконцентруватися.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розкльошеність, р. розкльошеності, д. розкльошеності, з. розкльошеність, о. розкльошеністю, м. розкльошеності, к. розкльошеносте