Розкльошеність — стан, коли щось (волосся, пір’я, одяг тощо) стає кльохатим, розпатланим, розкуйовдженим, набуває неохайного, зім’ятого вигляду з численними збитими ділянками або виступаючими в різні боки частинами.
Розкльошеність — переносно: стан розгубленості, збентеження, втрати орієнтації в думках або діях, що призводить до нездатності зібратися, сконцентруватися.