Значення
-
Той, хто займається розкладанням чого-небудь на складові частини, аналізом; аналітик.
-
Спеціальний пристрій, механізм або пристосування для розкладання, розбирання, поділу чогось на частини.
-
У біології та екології — організм (наприклад, бактерія, гриб, деякі комахи та черви), що розщеплює складні органічні речовини мертвих тіл до простих неорганічних сполук, забезпечуючи кругообіг речовин у природі; деструктор.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розкладач, р. розкладача, д. розкладачеві, з. розкладача, о. розкладачем, м. розкладачеві, к. розкладачу