1. Відчути каяття, глибокий жаль за вчинене, визнати свою провину або помилку з почуттям скрухи та раскаяння.
2. (заст.) Покаятися, сповідатися в гріхах перед священиком у християнській традиції.
розкаятися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Твоя правда, хліб раніше треба заробити… Треба раніше говорити… Треба розкаятися, щоб той хліб народний жерти… Ну-с, я слухаю!… Андрій мовчав.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: дієслово () |