Значення
-
Процес позбавлення землі або права на землю, зокрема селянства, як історичне явище внаслідок економічних, політичних чи правових дій.
-
Втрата державою, регіоном чи соціальною групою контролю над земельними ресурсами, часто в результаті колоніальної політики, війни чи глобалізації.
-
У ширшому, переносному значенні — позбавлення будь-якої фундаментальної основи, коренів або зв’язку з джерелом існування чи розвитку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обезземелювання, р. обезземелювання, д. обезземелюванню, з. обезземелювання, о. обезземелюванням, м. обезземелюванні, к. обезземелювання