розкарячений
[rozkɑrjɑt͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Який розставив широко ноги або руки, розкинув кінцівки; розчепурений, розкрилений.
-
Який стоїть або лежить у незручній, неохайній позі; розпростертий, розкиданий.
-
Перен. Розкритий, розчепурений, розхитаний (про предмети).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розкарячений, р. розкаряченого, д. розкаряченому, з. розкаряченого, о. розкаряченим, м. розкаряченім