Значення
-
Процес дії за значенням дієслів “розкачати” та “розкачувати”; надання коливального руху чомусь, що було нерухомим або мало обмежену амплітуду руху.
-
Перен. Приведення до активного стану, інтенсифікація якоїсь діяльності, процесу або явища, що перед тим було млявим, пасивним або недостатньо ефективним.
-
Розм. Про стан розгубленості, втрати рівноваги (часто психічної) або порушення нормального функціонування внаслідок сильного впливу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розкачання, р. розкачання, д. розкачанню, з. розкачання, о. розкачанням, м. розкачанні, к. розкачання