1. Властивість або стан того, що є розімкнутим, тобто не має замкнутого контуру, неперервного зв’язку або цілісності; відсутність замкненості.
2. У техніці, електротехніці — стан електричного кола, при якому в ньому відсутній струм через переривання (розрив) провідного шляху.
3. У математиці, геометрії — характеристика фігури, лінії або множини, яка не є замкненою (наприклад, відрізок, промінь, відкрита крива).