1. Уважно, детально розглядати когось або щось, часто з певною метою оцінки, вивчення або допитливістю.
2. Оглядати щось оком, сприймати зором; роздивлятися.
обдивлятися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тодi почали обдивлятися скрiзь у клунi. Нiкого не було видко.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Частина мови: дієслово () |