розігнутий БукваР 1. Який перебуває у випрямленому стані, не зігнутий; протилежне до “зігнутий”. 2. (перен., розм.) Про людину: який має пряму, розкуту поставу; вільний, не стиснутий у рухах. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←розігнутисяобдаритися→