розгин

[rozɦɪn] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що вживається як власна назва.

  2. У техніці та промисловості — діапазон або величина розкриття, розведення в сторони робочих елементів механізму, інструменту (наприклад, губок ключа, лещат).

  3. У медицині та фізіології — фаза руху в суглобі, при якій кут між кістками збільшується, тобто випрямлення кінцівки або іншої частини тіла після згинання (антонім до «згин»).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розгин, р. розгину, д. розгинові, з. розгин, о. розгином, м. розгині, к. розгине

Більше записів