Значення
-
Властивість або стан того, що є ординарним; звичайність, буденність, позбавленість особливостей, оригінальності.
-
Щось звичайне, нічим не визначне, типовий зразок або явище.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ординарність, р. ординарності, д. ординарності, з. ординарність, о. ординарністю, м. ординарності, к. ординарносте