Значення
-
Втрачати міцність з’єднання через послаблення гвинтового кріплення; ставати ненатягнутим, розкручуватися (про деталі, частини механізму тощо).
-
Перен. Втрачати внутрішню стійкість, організованість, дисципліну; ставати розхлябаним, незлагодженим.
-
Розм. Втрачати самовладання, стриманість; починати поводитися незвично розкуто, емоційно або недисципліновано.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я розгвинчуюся, ти розгвинчуєшся, він розгвинчується, ми розгвинчуємося, ви розгвинчуєтеся, вони розгвинчуються