Значення
-
Офіційний письмовий документ, що надає право на щось або наказує виконати певну дію (наприклад, на арешт, обшук, видачу коштів чи майна).
-
У фінансах та бухгалтерії — документ на право здійснення грошових розрахунків або обліку господарських операцій (грошовий ордер, видатковий касовий ордер).
-
У будівництві та архітектурі — система архітектурних ордерів: певне художньо-конструктивне поєднання несучої (стовпи, колони) і несомої (балка, антаблемент) частин будівлі, що має характерні пропорції та декор (доричний, іонічний, коринфський ордер).
-
У торгівлі та логістиці — документ, що підтверджує замовлення товарів або послуг.
-
У сфері нерухомості — офіційне розпорядження про вселення або виселення, що видається уповноваженим органом.
Правопис та відмінювання
н. ордери, р. ордера, д. ордерові, з. ордер, о. ордером, м. ордері, к. ордере