ордер

[ordɛr] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Офіційний письмовий документ, що надає право на щось або наказує виконати певну дію (наприклад, на арешт, обшук, видачу коштів чи майна).

  2. У фінансах та бухгалтерії — документ на право здійснення грошових розрахунків або обліку господарських операцій (грошовий ордер, видатковий касовий ордер).

  3. У будівництві та архітектурі — система архітектурних ордерів: певне художньо-конструктивне поєднання несучої (стовпи, колони) і несомої (балка, антаблемент) частин будівлі, що має характерні пропорції та декор (доричний, іонічний, коринфський ордер).

  4. У торгівлі та логістиці — документ, що підтверджує замовлення товарів або послуг.

  5. У сфері нерухомості — офіційне розпорядження про вселення або виселення, що видається уповноваженим органом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ордери, р. ордера, д. ордерові, з. ордер, о. ордером, м. ордері, к. ордере

Більше записів