розгублений

Який втратив здатність чітко мислити або діяти через раптове збентеження, нерішучість, плутанину в думках чи почуттях.

Який виражає такий стан, свідчить про нього (про вигляд, погляд, жест тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
«Окрім як за П’ятикнижжя, я не знаю, за що б іще нам випити», — зізнався розгублений Станіслав.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Часто приходив до камери розгублений черговий (розгублений в пошуках потрібного в’язня, якого вимагає для чогось начальство) і питав навпрост у камери: — Скажіть, в якій камері сидить такий-то, ім’ярек? І знаходились такі, що знали й це.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: прикментик () |