розгублений
[rozɦublɛnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Який втратив здатність чітко мислити або діяти через раптове збентеження, нерішучість, плутанину в думках чи почуттях.
-
Який виражає такий стан, свідчить про нього (про вигляд, погляд, жест тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розгублений, р. розгубленого, д. розгубленому, з. розгубленого, о. розгубленим, м. розгубленім
Приклади з художньої літератури
-
Розгублений і зблідлий молочай,
зелені лики стебел — білі чари.
Ой заваріте, мамцю, мені чай
із корінців сухого молочаю.
Ох, сині жилки на моїх руках —
чого ж ви, мамцю, у такім одчаю?
Подайте мені в збанку молока
з листків блідозелених молочаю.
Усміхнене й просвітлене лице —
то, мамцю, все, що вам я залишаю…
А ви… ви не зривайте молочаю,
що завтра зранку дивно зацвіте…— Іван Малкович