1. (про мовлення, викладення думок) Широко, просторо, з детальним розгортанням думки; нестисло, неконцентровано.
2. (про розміщення чого-небудь) На значній відстані один від одного, негусто, з проміжками.
розгонисто
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Гордій же, особливого виразу слів не чувши і не відкачавши холоші, не відсукавши рукавів та узявшися за щиток брички та за її спинку, розгонисто сів біля панни Варки. Коні рушили.
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”
Частина мови: прислівник () |