Значення
-
(історичне) Спеціальний посол, гонець у Гетьманській Україні XVII–XVIII століть, який розвозив універсали гетьмана, старшини або урядові розпорядження по полкових і сотенних містах.
-
(переносне, рідковживане) Той, хто швидко розносить новини, плітки; вісник, чутконоша.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розгонич, р. розгонич, д. розгонич, з. розгонич, о. розгонич, м. розгонич, к. розгонич