1. Впасти в стан сильного гніву, розлютитися, розсердитися.
2. (переносне значення, застаріле) Стати причиною чиїхось негативних дій, спричинити чийсь гнів (переважно про божественні сили).
Словник Української Мови
Буква
1. Впасти в стан сильного гніву, розлютитися, розсердитися.
2. (переносне значення, застаріле) Стати причиною чиїхось негативних дій, спричинити чийсь гнів (переважно про божественні сили).
Приклад 1:
Спробував розгніватися, але замість того почервонів розгублено.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”