Значення
-
Орентій — чоловіче ім’я латинського походження (лат. Orientius), що вживається переважно в католицькій традиції; відоме завдяки святому Орентію, єпископу Ошти (Іспанія) V століття.
-
Орентій — урочиста назва (епонім) східного вітру в поетичній та архаїчній мові, аналогічна до Борей (північний вітер), Нот (південний) та Зефір (західний).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. орентій, р. орентія, д. орентієві, з. орентія, о. орентієм, м. орентієві, к. орентію