розгледіти

1. Уважно роздивитися, побачити, помітити щось, зосередивши зір або увагу.

2. Розібрати, з’ясувати, усвідомити щось в результаті уважного розгляду чи обмірковування.

3. (у художній літературі) Помітити, побачити навіть те, що важко розгледіти, часто з відтінком значення передбачити, відчути.

Приклади:

Приклад 1:
Почуваєш себе не байстрюком, духовно голим і минущим, а захищеним, вкоріненим і невипадковим на цій землі… У 70-і роки кожного свята, доточивши до неробочих днів (якщо таланило) день-два, виривалася до Львова, а звідти разом зі своєю посестрою Атеною Пашко десь неподалік: відвідували Одеський замок, Крехівський монастир, Потелич (славнозвісний стінопис у місцевому храмі вдалося розгледіти лише в замкову щілину — було зачинено), Косів, Криворівня, чарівне село із дзвінкою назвою Дземброня високо в горах по дорозі на Буркут. У цьому селі мав хату-майстерню художник Григорій Якутович — старосвітську, з місцем для ватри посередині, як у колибі.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”