Значення
-
Процес утворення гілок, відгалужень; розділення на окремі частини, напрями або галузі.
-
У біології — тип вітвлення, при якому бічні осі перевершують у розвитку головну.
-
У техніці, інформатиці та телекомунікаціях — створення розгалуженої структури (наприклад, мережі, трубопроводу, алгоритму); точка в програмі або схемі, де потік розділяється на два або більше альтернативних шляхи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розгалужування, р. розгалужування, д. розгалужуванню, з. розгалужування, о. розгалужуванням, м. розгалужуванні, к. розгалужування