розгалужування

1. Процес утворення гілок, відгалужень; розділення на окремі частини, напрями або галузі.

2. У біології — тип вітвлення, при якому бічні осі перевершують у розвитку головну.

3. У техніці, інформатиці та телекомунікаціях — створення розгалуженої структури (наприклад, мережі, трубопроводу, алгоритму); точка в програмі або схемі, де потік розділяється на два або більше альтернативних шляхи.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |