1. Такий, що звільнений від гальмів, перешкод або обмежень; той, що набув змоги вільно рухатися або діяти.
2. (Перен.) Такий, що не стримується нічим, неконтрольований, розкутий (про почуття, поведінку, сили тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що звільнений від гальмів, перешкод або обмежень; той, що набув змоги вільно рухатися або діяти.
2. (Перен.) Такий, що не стримується нічим, неконтрольований, розкутий (про почуття, поведінку, сили тощо).
Приклад 1:
Заплющити очі й упірнути в сон, мріяти на самоті, додумувати в інтимній відчуженості свої затаєні думки або, може, й домріювати недосказане оповідачем і недописане самим Флобером про той інший, прекрасний, сонячний світ… Або, може, переживати нишком свій затушкований, а тепер розгальмований жах і свою особисту трагедію, свою таємницю… Сьогодні неділя й не гримітимуть засуви щохвилини, не стинатимуться розшарпані нерви.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”