Словник Української Мови
Буква
Приміщення, призначене для переодягання, зняття верхнього одягу або спецодягу, часто обладнане шафками, вішалками або індивідуальними комірками.
Окреме приміщення або відокремлена зона у громадських закладах (банях, басейнах, лікарнях, спортзалах), де відвідувачі можуть роздягнутися та залишити свої речі.
Частина театральних задників, де актори переодягаються під час вистави (заст. театр.).
Приклад 1:
Передпокій і роздягальня у Шмідтів знаходилася внизу, а вгору до покоїв вели дуже парадні сходи, встелені червоним сукном, яке придержувалося блискучими мідними палицями-поперечками на кожній приступці. Володимир вийшов на горішню площадку тих сходів, де стояло два великі лаврові дерева в діжках, і, перехилившись через поренчата[79], глядів, як роздягалися внизу коло жердки професор і два молоді Шмідти.
— Тютюнник Григорій, “Вир”