Зняти з себе одяг, роздягти себе.
Позбавитися чогось, що було на собі (одягу, взуття тощо).
Перен. Позбутися чогось, що обтяжує, зв’язує, заважає; розкріпачитися, розкуватися.
роздягнутися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Декотрі з утікачів встигли роззутися, роздягнутися і, якщо не влучала куля, перепливали через Дніпро, бігли голі в кущі. А за півгодини марсовий танок скінчився.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: дієслово () |