Словник Української Мови
Буква
1. Привести когось у стан сильного збудження, роздратування або агресивності.
2. Розпалити, інтенсифікувати якісь почуття, бажання або прагнення, часто негативного характеру.
3. У технічному слензі: розігнати, змусити працювати на дуже високих оборотах або з максимальною потужністю (про механізми, двигуни).
Приклад 1:
Но зла Юнона не дрімає, Навильот умисли всі знає, Оп’ять Ірисю посила: Як можна Турна роздрочити, Против троянців насталити, Щоб викоренив їх дотла. Ірися виль, скользнула з неба, До Турна в північ шусть в намет; Він дожидавсь тогді вертепа, Хлистав з нудьги охтирський мед.
— Самчук Улас, “Марія”