роздовбаний
[rozdoʋbɑnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Який має великі дірки, вибоїни або пошкодження поверхні внаслідок сильного удару, розколювання або довбіння.
-
Розг. про щось дуже пошарпане, зношене, зіпсоване до непридатності.
-
Вульг. про людину, яка перебуває у стані сильного сп’яніння або наркотичного сп’яніння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. роздовбаний, р. роздовбаного, д. роздовбаному, з. роздовбаного, о. роздовбаним, м. роздовбанім