Значення
-
Властивість або стан того, що можна розділити, поділити на частини, відокремити одне від одного.
-
У лінгвістиці — характеристика складових частин мовної одиниці (наприклад, компонентів складносурядного речення або фразеологічного виразу), що вказуює на можливість їх розриву, вставки між ними інших слів або на їхню автономність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розділюваність, р. розділюваності, д. розділюваності, з. розділюваність, о. розділюваністю, м. розділюваності, к. розділюваносте