1. Властивість або стан того, що є роздільним, тобто може бути поділеним на окремі частини, елементи або одиниці.
2. У техніці, зокрема в оптиці, електроніці та комп’ютерній графіці — характеристика пристрою, що визначає міру деталізації зображення, тобто здатність розрізняти, відображати або відтворювати окремі дрібні елементи (наприклад, пікселі на екрані, лінії на фотознімку).
3. У філософії та логіці — абстрактна категорія, що означає дискретність, наявність чітких меж між об’єктами, явищами або поняттями, їхню відокремленість одне від одного.