Властивість або якість того, що обворожує; здатність викликати захоплення, подив, сильну симпатію своєю красою, витонченістю, чарівністю.
обворожливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або якість того, що обворожує; здатність викликати захоплення, подив, сильну симпатію своєю красою, витонченістю, чарівністю.
Відсутні