Значення
-
Медичний термін, що означає стан повної втрати рухливості тіла або кінцівок, викликаний різкими психічними переживаннями (страхом, жахом), сильним нервовим потрясінням або деякими захворюваннями нервової системи; оціпеніння, заціпеніння.
-
У розмовній мові — стан крайньої нерішучості, замішання, збентеження, коли людина не знає, як вчинити.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. роздеревеніння, р. роздеревеніння, д. роздеревенінню, з. роздеревеніння, о. роздеревенінням, м. роздеревенінні, к. роздеревеніння