роздебендюватися

1. Розпадатися на частини, розвалюватися, руйнуватися (переважно про предмети, конструкції).

2. Розхитуватися, ставати нетривким, втрачати стійкість.

3. Перен. Розстроюватися, втрачати організованість, лад (про справи, плани тощо).

4. Розг. Про людину: сильно втомлюватися, виснажуватися, доходити до стану повної неможливості діяти.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |