1. Почути щось нечітке, невиразне або віддалене, розрізнити звук, який важко сприймається.
2. Дізнатися про щось, стати свідком чогось, отримати відомості (часто випадково або непрямим шляхом).
розчути
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тепер слухай мене уважно… Але по цих словах сірий заговорив настільки тихо, що я ані слова не зміг розчути. Навіть коли вийшов з-за облюбова ного мною платана і зупинився поруч із ними.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: дієслово () |