Значення
- (Лінгвістика) –
Почути щось нечітке, невиразне або віддалене, розрізнити звук, який важко сприймається.
- (Лінгвістика) –
Дізнатися про щось, стати свідком чогось, отримати відомості (часто випадково або непрямим шляхом).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я розчую, ти розчуєш, він розчує, ми розчуємо, ви розчуєте, вони розчують