Словник Української Мови
Буква
1. Сприйняти на слух, відчути звуки, мову, музику тощо за допомогою органів слуху.
2. Отримати якісь відомості, дізнатися про щось від інших людей або з будь-якого джерела інформації.
3. Відчути, зрозуміти щось внутрішнім чуттям, інтуїцією; передбачити.
4. (у сполученні з інфінітивом) Отримати можливість, нагоду щось вислухати.
Приклад 1:
Нарешті, я вирішила написати голові КГБ Федорчукові листа, який закінчувався приблизно так: «Ви хочете почути від мене не те, що я кажу, а те, що ви хочете почути. Та незважаючи на будь-які наслідки для мене, я цього не зроблю (підкреслено червоним)».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Повне взаємне небажання почути одне одного. Взяти хоча б взаємонеприйняття Грабовича і Вал. Шевчука.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 3:
ПЕРВЕРЗІЯ 128 Опинившись на подіюмі, Лайза Шейла рішуче оглянула авдиторію і, навіть не вживши доречного у таких випадках «dear friends», відразу взяла найголовнішого з биків за… ні, не за роги: — Мене запрошено сюди, до Венеції, щоби почути мою думку про предмети, настіль ки широко і часто обговорю вані в новітніх суспільствах від Маркса і Фройда до Мар- кузе й Фелліні, наскільки ще й дотепер у чомусь неясні і — вживу нетолероване мною слово — таємничі: про секс і про його чоловічий орган, як і про визволення жіночих структур із-під його, як поба чимо, нічим не вмотивова ного пригнічення. Я свідома того, що багатьом із вас може категорично не сподо батися те, про що я далі гово ритиму.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”