почутий
[pot͡ʃutɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який був сприйнятий органами слуху, дійшов до чиїхось вух.
-
Який став відомим, дійшов до чиїхось відомостей через розповіді, чутки або засоби масової інформації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. почутий, р. почутого, д. почутому, з. почутого, о. почутим, м. почутім