Значення
- (Психологія) –
Відчувати сильне зворушення, ніжність, співчуття або жалість до когось або чогось, що часто супроводжується сльозами або емоційним хвилюванням.
- (Психологія) –
Ставати надто м’якодушним, сентиментальним, втрачати твердість характеру під впливом ніжних почуттів або жалі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я розчулююся, ти розчулюєшся, він розчулюється, ми розчулюємося, ви розчулюєтеся, вони розчулюються