розчулюватися

Приклад 1:
— А вiн i зараз там є, вiдказували їй з вимушеними примильними усмiхами, з якими належить розчулюватися на вид чужого дитинства, i тiльки вiн, кого потягнула, за руку, за собою — туди: “Поїхали до парку?” — “Куди скажете, панi, я весь ваш” (старовинний парк над рiчкою, наново, як промитi, випливлi з багаторiчного туману кам’янi сходи, облущена балюстрада, ах, от звiдки це в моїх снах!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”