розчіс

[rozt͡ʃis] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Побут) –

    Дія за значенням дієслова “розчісувати” — процес розчісування волосся.

  2. (Мистецтво) –

    Спеціальна зачіска, при якій волосся розділяють на прямих проборах і густо накручують, щоб додати об’єму; також застаріла назва зачіски “буфф”.

  3. (Побут) –

    Рідкісний, розріджений гребінець з довгими та рідкорозставленими зубцями, який використовують для розчісування волосся або створення зачіски.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розчіс, р. розчосу, д. розчосові, з. розчіс, о. розчосом, м. розчосі, к. розчосе

Більше записів