Значення
- (Психологія) –
Втратити віру в когось або щось, перестати захоплюватися, відчути розчарування через невиправдані очікування.
- (Психологія) –
Втратити почуття захоплення, приязні або кохання до когось, переконавшись у його негативних якостях, вчинках або через розбіжність ідеалів.
- (Психологія) –
Розчатися в чомусь, перестати вважати щось привабливим, цінним або добрим, відчути глибоке незадоволення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я розчаруюся, ти розчаруєшся, він розчарується, ми розчаруємося, ви розчаруєтеся, вони розчаруються