Значення
- (Психологія) –
Почуття глибокого невдоволення, розладу, втрати віри в когось або щось, що виникає через невиправдані сподівання, оману чи розкриття негативних якостей.
- (Психологія) –
Дія за значенням дієслова «розчарувати»; стан, спричинений такою дією.
- (Психологія) –
Те, що викликає таке почуття (особа, явище, подія тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розчарування, р. розчарування, д. розчаруванню, з. розчарування, о. розчаруванням, м. розчаруванні, к. розчарування