Значення
- (Лінгвістика) –
Розкривати, розчиняти, відкривати щось зачинене, закрите (наприклад, двері, вікно, рот).
- (Побут) –
Розкривати, відкривати щось, що було закрите, запечатане, закрито (наприклад, лист, посуд, тару).
- (Лінгвістика) –
Розкривати, відчиняти, робити доступним для огляду, використання або проходу (наприклад, простір, шлях, вид).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я розчалюю, ти розчалюєш, він розчалює, ми розчалюємо, ви розчалюєте, вони розчалюють