отуплений

[otuplɛnɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Психологія) –

    Який перебуває у стані притупленості, зниження розумової активності, сприйняття або чутливості; приглушений, затьмарений.

  2. (Психологія) –

    Який став менш гострим, різким або виразним (про відчуття, почуття, розумові здібності).

  3. (Медицина) –

    (У медицині, психології) Який характеризується патологічним зниженням психічної діяльності, сповільненням мислення та емоційних реакцій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. отуплений, р. отупленого, д. отупленому, з. отупленого, о. отупленим, м. отупленім

Більше записів