отуплений

1. Який перебуває у стані притупленості, зниження розумової активності, сприйняття або чутливості; приглушений, затьмарений.

2. Який став менш гострим, різким або виразним (про відчуття, почуття, розумові здібності).

3. (У медицині, психології) Який характеризується патологічним зниженням психічної діяльності, сповільненням мислення та емоційних реакцій.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |