отуплений
[otuplɛnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Психологія) –
Який перебуває у стані притупленості, зниження розумової активності, сприйняття або чутливості; приглушений, затьмарений.
- (Психологія) –
Який став менш гострим, різким або виразним (про відчуття, почуття, розумові здібності).
- (Медицина) –
(У медицині, психології) Який характеризується патологічним зниженням психічної діяльності, сповільненням мислення та емоційних реакцій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. отуплений, р. отупленого, д. отупленому, з. отупленого, о. отупленим, м. отупленім