розчалка

[rozt͡ʃɑlkɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Техніка) –

    Рідкісне діалектне позначення для предмета, яким розчісують вовну, льон або інші волокнисті матеріали перед пряденням; гребінь або щітка для чесання.

  2. (Психологія) –

    У переносному значенні — те, що сприяє роздумуванню, уважному аналізуванню явищ, подій; стимул для розмірковування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розчалка, р. розчалки, д. розчалці, з. розчалку, о. розчалкою, м. розчалці, к. розчалко

Більше записів