розчалка

1. Рідкісне діалектне позначення для предмета, яким розчісують вовну, льон або інші волокнисті матеріали перед пряденням; гребінь або щітка для чесання.

2. У переносному значенні — те, що сприяє роздумуванню, уважному аналізуванню явищ, подій; стимул для розмірковування.

Приклади:

Відсутні