Значення
- (Психологія) –
Втратити колишню гостроту розуму, здатність швидко мислити та реагувати; стати тупим, нерозумним, притупіти.
- (Психологія) –
Впасти в стан повної байдужості, апатії, втратити життєву енергію та емоційну чутливість; заціпеніти (часто від пережитого шоку, втоми, горя).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я отупіюся, ти отупієшся, він отупіється, ми отупіємося, ви отупієтеся, вони отупіються