отупітися

1. Втратити колишню гостроту розуму, здатність швидко мислити та реагувати; стати тупим, нерозумним, притупіти.

2. Впасти в стан повної байдужості, апатії, втратити життєву енергію та емоційну чутливість; заціпеніти (часто від пережитого шоку, втоми, горя).

Приклади:

Відсутні